Пятница, 17.08.2018, 10:47
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2018 » Июнь » 8 » ЖИТТЄВОЮ СТЕЖИНОЮ РІДНИХ ТАЛАНТІВ #3 Ірина Пашко
19:36
ЖИТТЄВОЮ СТЕЖИНОЮ РІДНИХ ТАЛАНТІВ #3 Ірина Пашко

Ірина Пашко

    Народилася 10 травня 1951 року в селі Голубиця Бродівського району Львівської області. Жила одна з мамою, котра працювала в колгоспі. Іринка, будучи ще маленькою дівчинкою, завжди допомагала їй чи то в домашньому господарюванні, чи то по роботі. Радо відвідувала школу. Найкраще в класі знала математику, незважаючи на те, що в майбутньому пов’язала свою долю з гуманітарними предметами. Із величезним задоволенням співала в шкільному хорі.

    У 1966 році закінчила на відмінно Голубицьку восьмирічку і поступила на навчання в Бродівське педагогічне училище (тепер Бродівський педагогічний коледж імені Маркіяна Шашкевича) на відділ «Початкове навчання». Одним із ступних екзаменів була математика, котру Ірина Михайлівна здала на «5». Курсовим керівником студентки стала Гребенікова Євгенія Петрівна. На 1-ому курсі продовжує співати в хорі, а починаючи з другого відвідує оркестр народних інструментів, під керівництвом Лаврика Віктора Васильовича, якому присвятила подальші три роки свого життя. Грала на домбрі, оскільки на такий музичний інструмент як баян, на якому дівчина дуже хотіла грати, грошей не було, а домбра на той час була більш доступною. Закінчила Бродівське педучилище - не на «відмінно», проте з дуже хорошим результатом (в атестаті було декілька «четвірок»). Працювала чотири роки вчителем в Синьковицькій НСШ Жовківського району. Тут викладала співи і була учасником колгоспного хору, котрий налічував до 40 осіб. Жодне свято не проходило без концерту, на якому б не була пані Ірина. Вона завжди виступала і організовувала молодь до різноманітних заходів. Згодом працювала у Переволочнянській НСШ Буського району. Роботу в школах поєднувала з навчанням у Дрогобицькому педінституті імені Івана Франка, який закінчила у 1978 році, здобувши спеціальність вчителя української мови і літератури.

       З 1981 року працює в Підгорецькій загальноосвітній школі I-II ступенів, а з 1983 року вчителем української мови і літератури. З 1990 року – директор цієї школи. Після 45 років вчителювання Ірина зрозуміла, що прийшов час залишити роботу. Будучи вже на пенсії, вона 5 років співала у Ясенові, в ансамблі «Берегиня».

    Щодо особистого життя письменниці, то вона заміжня. Виховала трьох діточок: дочку і двох синів. Дочка Галина – найстарша в сім’ї, за спеціальністю – кухар. Син Володимир закінчив Бродівське педучилище в 1997 році, служив у Національній гвардії. Десять років працював в Підгорецькій школі, а коли одружився, то переїхав в Броди, і почав працювати на «Дружбі» в службі безпеки. Наймолодшим є син Микола. Він закінчив Золочівське ПТУ, де здобув професію столяра.

     Родинне дерево збільшується, сім’я міцніє. Ірина має 4 внуки і внучку. Дочка Галина подарувала Ірині трьох внуків: двоє хлопчиків ще маленькі, а внучка Мар’яна закінчила Львівський інститут. Вчилась за спеціальністю готельно-ресторанний бізнес і туризм. На даний час працює в ресторані у Голландії. Інших два внуки – Захар і Данило, сини Володимира, навчаються в Бродівській СЗОШ I-II ст. №2 у 4-му та 5-му класах.

      Перший написаний вірш був присвячений матері, але, на жаль, він не зберігся. Взагалі вся педагогічна діяльність пані Ірини пов’язана з поетичною творчістю. В ранніх творах письменниці переважали рядки інтимної лірики. Зараз вона пише більше патріотичної та пейзажної лірики. Написала пані Ірина і автобіографічну повість «На життєвих перехрестях», яка зберігається в рукописі, оскільки коштів на видання книги немає. Зберігає також власну рукописну збірку для дітей та дорослих, де є і пісенні твори. У ній є як ліричні пісні, так і патріотичні. Найяскравішим зразком патріотичної пісні у Ірини Михайлівни є пісня «Берестейське поле».

        В 2004 році за допомоги близьких та друзів видала книгу «Земля предвічної любові», яка містить розділи про Україну, інтимну та пейзажну лірику.  Друкувалася в альманасі «Джерело» Бродівського педучилища, районній газеті «Голос відродження», альманахах «До-ля» та «Місто мого серця»

        «Поезія і пісня виховує в людини її найкращі риси характеру, - каже пані Ірина, - має надзвичайно глибоке виховне значення в сучасному світі».

    Як вже було зазначено вище, Ірина Михайлівна в своїй поетичній скарбничці має і пісні. На запитання: «Що спершу з’являється музика чи слова?» відповідає, що слова, а мелодія вже згодом. Любов до пісні, до художнього слова дає поштовх для творчості.

      На запитання «Що вас надихає?» письменниця відповіла так: «Надихає саме життя у всіх його проявах…».  

Проект групи Ф-21 (кер.Савчин Р.О.)

Переглядів: 160 | Додав: momentslova | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: