Суббота, 19.01.2019, 11:41
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2018 » Декабрь » 22 » Сучасні тенденції розвитку критичного мислення молодших школярів в освітньому процесі Нової української школи
20:43
Сучасні тенденції розвитку критичного мислення молодших школярів в освітньому процесі Нової української школи

Не думок потрібно навчати, а мислити.

Еммануїл Кант

Зміни, які відбуваються в сучасному українському освітньому середовищі і віддзеркалюють тенденції розвитку світової освіти, вимагають від вчителів переорієнтації освітнього процесу на забезпечення умов формування учня-громадянина розвинутого демократичного суспільства, якому притаманна динаміка соціального прогресу, прискорене зростання інформаційного потоку.

За експертними прогнозами, 2020 року найбільш затребуваними на ринку праці будуть вміння навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі. А тому вкрай необхідним стає уміння мислити гнучко, динамічно і самостійно. Ці завдання актуальні на кожному етапі шкільної освіти, а її початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення.

 Саме розвитку критичного мислення молодших школярів була присвячена науково-практична конференція «Сучасні тенденції розвитку критичного мислення молодших школярів в освітньому процесі Нової української школи», яка відбулася 4 грудня у методичному кабінеті коледжу.

Метою проведення конференції, яку ініціювала викладач психології Перхач Л.П., було привернути увагу студентів 3-х курсів відділення  «Початкова освіта» до вкрай важливих освітніх питань – розвитку критичного мислення школярів і педагогів, адже ці навички є ключовими у житті людини ХХІ століття.

Під час роботи конференції присутні мали можливість ознайомитися з важливими науково-теоретичними та практичними аспектами теми,  поспілкуватися з вчителями-практиками, студентами 4-х курсів відділення  «Початкова освіта», прослухати цікаві доповіді та обговорити їх у колі однодумців. Отримані висновки та рекомендації відзначаються як науковою, так і практичною значимістю, визначенням актуальності проблеми та шляхів їх вирішення.

Розпочала роботу конференції Перхач Л.П., яка після вітальної промови зазначила, що критичне мислення є сьогодні як одним із трендів в освіті, так і необхідним вмінням.  Про те, що його розвиток є одним із наскрізних завдань освітнього процесу, йдеться й у Концепції нової української школи. Людмила Петрівна відзначила: «Щодня перед нами виникає море проблем. Деякі з них неважливі, а деякі мають важливий вплив на наше життя і свідомість. Нас атакують так багато проблем, що неможливо  прийняти ідеальне рішення одразу. Та існує багато технік, які допоможуть поліпшити шанси. І особливо ефективною технікою є критичне мислення. Це спосіб підходу до проблеми, що дозволяє нам проаналізувати ситуацію, виявити приховані проблеми і прийняти правильне рішення. В таких умовах пріоритетними стають здатність і готовність людини аналізувати отриману інформацію, перевіряти і переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення і аргументовано захищати свою позицію. Критичне мислення є не тільки наслідком демократичного способу життя, але й чинником його формування. НУШ має відігравати важливу роль, допомагаючи молодим людям стати поінформованими, активними, самостійними і творчими особистостями, здатними адаптуватися до стрімких змін у світі. Формування такої особистості вимагає нових підходів до навчання. Тому оновлення форм організації навчально-виховного процесу в НУШ визначено одним із пріоритетних напрямів державної політики у розвитку освіти. Наскрізними компетентностями НУШ є: критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми. Іншими словами, учні мають стати тими, хто критично мислить і вчиться».

У роботі конференції взяли участь:

Котельницька Людмила Володимирівна - вчителька 4-Б класу Бродівської ЗОШ І ст. (Доповідь на тему: «Особливості організації освітнього процесу з використанням методів і прийомів критичного мислення»), яка відзначила, що надто складно передбачити майбутнє наших дітей, покладаючи на школу завдання забезпечити їх знаннями на все життя. Нестабільність світу, інтенсивність соціально-економічних і технологічних змін зумовлюють потребу вчитися впродовж життя. Тому в сучасній школі головне завдання вчителя – не накопичення дитиною інформації, а засвоєння нею інтелектуальних технік, які є складовими культури і невід’ємною частиною змісту освіти. Головним у навчанні має бути інтерес, розвиток пізнавальної активності школярів, формування в них позитивного ставлення до навчання і результатів своєї праці;

Перець Ганна Ярославівна – вчителька, яка працює в 2-му пілотному класі НУШ, класовод 2-В класу ОЗ «Бродівська ЗОШ І-ІІІ ст. №3» (Доповідь на тему: «Формування вміння критично мислити в умовах Нової української школи») наголосила: якщо традиційна система передбачає, що учень повинен засвоїти матеріал і після цього все робити згідно з вивченими правилами, то технологія розвитку критичного мислення вчить, що правил на всі випадки життя не створено. Потрібно мислити і до того ж самостійно. Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Людина, яка мислить, приймає рішення і виконує їх, може помилятися. Помилка стає лише одним із варіантів навчання, а негативний результат сприймається теж як результат, який допомагає у пізнанні світу. Він анітрохи не гірший, ніж позитивний. Учитель НУШ повинен створити оптимальні умови для розвитку і навчання особистості, яка здатна втілювати оригінальні ідеї, критично мислити, приймати нестандартні рішення;

 студенти-четвертокурсники з  доповідями: «Конструктор уроку з використанням технології розвитку КМ» - Лесик Зіновія (студентка групи П-41); «Умови формування КМ у молодших школярів» - Партика Роксолана (студентка групи П-41); «Застосування технології розвитку КМ в системі формування комунікативних умінь і навичок учнів початкової школи» - Перун Світлана (студентка групи П-42); «Пізнання не спинити. Навчати має право той, хто сам постійно навчається» - Левандовська Катерина, Онищук Наталія (студенти групи П-43). Доповідачі розкрили теоретичні аспекти означених питань та поділились практичним досвідом застосування методів та прийомів технології розвитку критичного мислення на уроках у початкових класах.  

На завершення Людмила Петрівна підсумувала, що для розвитку критичного мислення учнів вчителю необхідно:

  • виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;
  • дозволити учням вільно розмірковувати;
  • сприймати різноманітні ідеї та думки;
  • сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
  • створити для учнів сприятливу атмосферу, у якій неможливими стали б насмішки;
  • висловити віру в здатність кожного учня породжувати критичні судження;
  • цінувати критичні міркування учнів.

А також активно використовувати у роботі великий арсенал методів та прийомів (стратегій) розвитку критичного мислення, які умовно можна поділити на дві групи: короткі (малі) та модальні (великі). Малі стратегії можна використовувати на різних етапах уроку. Більше того, їх можна використовувати у структурі традиційного уроку. Модальні стратегії передбачають для реалізації великий проміжок часу й розраховані на цілий урок. Практичне використання цих методів та прийомів забезпечує такі позитивні зміни в учнів:

  • підвищується інтерес до навчання, учні проявляють активність на уроках;
  • виникає прагнення краще осмислити отриману інформацію, замість звичайного задоволення поверхневими поясненнями;
  • відбуваються позитивні зміни у критичному ставленні до своєї діяльності;
  • виробляється прагнення критично оцінити інформацію, дії інших;
  • розвивається пошукова спрямованість мислення;
  • зникає боязнь зробити помилку;
  • посилюється бажання уважно прислухатися до однокласників, спільно шукати шляхи вирішення навчальних проблем.

Отже, перед НУШ постає завдання виховати людину незалежну, вільну, здатну самостійно осмислювати явища навколишньої дійсності, відстоювати свою власну думку перед будь-ким і будь-де. Цілком зрозуміло, що підвалини цих якостей повинні закладатися в початковій школі з перших років навчання дітей.

 

 

 

 

 

Переглядів: 63 | Додав: myroslav | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: