Суббота, 15.12.2018, 12:41
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2018 » Декабрь » 8 » Педагогічна креативність – невід’ємний компонент сучасного вчителя
01:42
Педагогічна креативність – невід’ємний компонент сучасного вчителя

На сьогоднішній день основна мета освіти полягає в ефективній підготовці молодого покоління до майбутнього, до появи нових можливостей у житті та їх раціонального використання. Саме креативність виступає тим каталізатором, який допомагає реалізувати цю мету.

 Головними пріоритетами вищої освіти в Україні є виховання творчого ставлення до дійсності, розвиток уміння знаходити оригінальне рішення в нестандартній ситуації за допомогою гармонійного взаємозв’язку форм, методів і засобів навчання, спрямованих на розвиток професійної креативності. Для адекватного ставлення до змін особистість має у повній мірі використати свій творчий потенціал, розвивати креативний компонент у структурі інноваційно-педагогічної діяльності.

КЗ ЛОР «Педагогічний коледж ім. М.Шашкевича» уже четвертий рік працює над методичною проблемою «Формування готовності майбутнього педагога до інноваційної діяльності в умовах освітнього середовища». Серед завдань на ІV діяльнісно-практичному етапі вивчення проблеми – розглядається формування креативного компоненту готовності майбутнього педагога до інноваційної педагогічної діяльності; підготовка випускника коледжу до професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства; забезпечення пошукового рівня засвоєння інновацій.

 

16.11.18 р. відбувся круглий стіл на тему «Креативний компонент готовності майбутнього педагога до інноваційної діяльності».

Учасниками круглого столу стали викладачі ЦК філологічних дисциплін та вчителі Бродівської ЗОШ №1 І ступеня: Сай С.С., Бурмай І.І.

Голова циклової комісії Лагола І.М.  відкрила круглий стіл, представила організаторів та учасників, окреслила мету і завдання заходу, оголосила засади дискусії.

Лагола І.М. наголосила, що педагогічна діяльність є передусім діяльність творча. Без творчості неможливі ані виховний, ані навчальний процеси. Вчитель творить нову особистість, яка житиме в суспільстві, стане його невід’ємною часткою. Це ставить перед вищою освітою завдання переосмислити роль вчителя у підготовці фахівців нової генерації. Одним із шляхів вирішення цього завдання є креативна освіта та розвиток професійної креативності.

Про педагогічну креативність як невід’ємний компонент інтелектуального розвитку творчої особистості доповідали викладачі філологічних дисциплін  Сокур Р.Б., Дичик Л.С.,  Пастущак Т.Й.

Зокрема Сокур Р.Б. розкрила поняття «креативність» як педагогічно-психологічний термін. Ознайомила з його виникненням у середині ХХ ст. та дослідженнями американських і вітчизняних педагогів, адже довгий час креативність сприймалась, як синонім до слова обдарованість, високий рівень розвитку інтелекту. Викладач наголосила на особливостях та основних параметрах  креативності, або дивергентного мислення.

Креативність означає здатність «копати глибше, дивитися краще, виправляти помилки, поринати в глибину, проходити крізь стіни, будувати замок на піску» (П.Е.Торранс). Це творчі здібності індивіда, здатність породжувати незвичні ідеї, відхилятись від традиційних схем мислення. Креативність розглядається як найважливіший і відносно незалежний чинник обдарованості.

Дичик Л.С. запропонувала ознайомитись із  посібниками окремих авторів, які описали тему креативності. Так, викладач рекомендувала книжку Аманди Ріплі «Розумники: як виховати успішну особистість», яка показує іноземні освітні культури з несподіваного боку та змушує читачів під іншим кутом подивитися на вітчизняну школу. А. Ріплі показує шлях, який потрібно пройти задля того, щоб наступне покоління змогло піднятися на новий рівень. Вона робить величезний внесок у національну та глобальну дискусію про забезпечення дітей освітою, необхідною для створення майбутнього.

Викладач рекомендувала посібники педагога А.Гіна «Прийоми педагогічної техніки» та «Креатив-бій: як його провести», а також Майкла Мікалко «Ігри для розуму. Тренінг креативного мислення» і «Рисовий штурм», які вчать мислити нестандартно, знаходити неординарні вирішення проблем, пропонуються методи, які допоможуть знаходити оригінальні способи розв’язання різноманітних ситуацій.

Голова круглого столу Лагола І.М. привернула увагу учасників до того, що на сучасному етапі життя суспільства особливого значення набуває завдання розвитку креативності учнів у школах.

Молодший шкільний вік – сенситивний період для розвитку креативності учнів, оскільки є періодом бурхливих процесів перетворень у фізіології й психіці особистості. Ключову роль у розвитку креативності молодших школярів належить школі й учителям початкових класів.

Запрошені вчителі початкової школи вже багато років співпрацюють з педагогічним коледжем під час проходження студентами педагогічної практики. Сай С.С. - вчитель вищої категорії, старший вчитель, класний керівник 2-А класу. Бурмай І.І. - вчитель вищої категорії, старший вчитель, класний керівник 1-Б класу.

Сай С.С. відмітила, що креативні підходи до навчання – один із трендів сучасної освіти. «Креативність», «креативна особистість», «прояв креативності», «творчий підхід», «творчі успіхи», «думати творчо» - ці поняття у сучасному суспільстві є показниками професіоналізму. Тому і викладачам, і вчителям, і студентам треба пам’ятати, що всі ми народжуємося креативними. Питання не в тому, чи можемо ми бути креативними, а втому, чи хочемо. Починати зміни потрібно із себе і працювати так, щоб не втрачати своєї креативності.

Вчитель наголосила, що викладачі філологічних дисциплін Бродівського педколеджу ім. М. Шашкевича надзвичайно хороші майстри своє справи і докладають великих зусиль у підготовці майбутніх педагогів до інноваційної діяльності. До загальних критеріїв креативності, які формують студенти в молодших школярів, можна віднести: асоціативність (встановлення логічних зв’язків  між подіями, об’єктами), гнучкість мислення; здатність до перекомбінування; передбачення певних подій; оригінальність (здатність продукувати незвичайні, нестандартні ідеї).

Бурмай І.І. розповіла присутнім про те, яким чином, за її спостереженнями, можуть проявлятися творчі обдарування учнів молодшого шкільного віку, а саме: значно краще, ніж у однолітків, розвинене мовлення і мислення; інтерес до музики, образотворчого мистецтва, читання, рахування у ранньому віці; цікавість та спрага до знань; бажання досліджувати навколишній світ.

Для розвитку креативного мислення учнів у навчально-виховному процесі вчитель пропонує такі види творчих завдань: задачі, зміст яких носить народознавчий характер; вправи, які сприяють розвиткові вмінь формулювати припущення та здогадки, переконувати в істинності певних висловлювань; завдання з елементами комбінаторики та логічного мислення; інтегровані завдання-комплекси; різноманітні цікавинки (задачі-жарти, головоломки, задачі-казки, ігрові вправи та ін.)

Учням до вподоби завдання творчого характеру, вони  радо беруться за їх виконання; нестандартні завдання підсилюють навчальну діяльність; пробуджують інтерес до  пізнання чогось нового і нетипового. Діти задоволені, коли  знаходять правильний шлях розв’язування і отримують похвалу від учителя.

Педагоги розглянули шляхи формування креативного компоненту готовності майбутнього педагога до  інноваційної діяльності.

Дзьоба М.М. сказала про те, що завдання викладача – допомогти майбутньому вчителеві не лише збагнути концептуальні засади змін, що чекають на початкову школу, а й ознайомити із сучасними засобами навчання та виховання молодших школярів, методиками компетентнісного й інтегрованого навчання, причинами труднощів у навчанні та способами їх усунення. Майбутній вчитель повинен усвідомлювати, що відповідно до вимого концепції НУШ він формуватиме компетентного учня, національно свідому, духовно багату мовну особистість, зміщувати акценти з формування мовної компетентності на комунікативну.

Свиріпа Л.К. вказала на те, що креативність як специфічна діяльність має певну структуру, компоненти якої тісно переплітаються та взаємодоповнюються. До компонентів креативності відносять: «свіжість погляду», гнучкість як бачення альтернатив, різних варіантів, різних аспектів проблеми; як здатність змінювати сприймання об’єкта таким чином, щоб бачити нові, приховані від спостереження сторони; мотиваційні механізми, які грунтуються на внутрішніх мотивах творчої активності; емоційну забарвленість творчої діяльності; несвідомі механізми креативності, які займають визначальне становище при створенні ідеї, тобто на етапі «первинної» креативності. Їх пов’язують із актами миттєвого «осяяння», «прозріння», такими як інтуїція, явище інкубації, інсайту, завдяки чому у творчому процесі забезпечується миттєвість виникнення та цілісність ідеї, раптовість та несподіваність отриманого результату.

Галицька Р.Р. висловила думку про те, що креативність – це здатність постійно змінюватися, проявляти власну неповторність. Креативна самостійність проявляється як постійна, стабільна риса особистості, яка має потребу систематично самостійно працювати. Розвивати творчу особистість – є найважливішим завданням вищої освіти.

Викладач визначила риси педагогічної креативності: високий рівень соціальної і моральної свідомості; пошуково-проблемний стиль мислення; розвинені інтелектуально-логічні здібності (вміння аналізувати, обгрунтовувати, пояснювати, виділяти головне тощо), проблемне бачення; творча фантазія; розвинена уява.

Продуктивне обговорення закінчилось. Лагола І.М. підвела підсумки круглого столу, вказала на те, що розвиток креативності в структурі інноваційної діяльності майбутнього вчителя і підвищення результативності навчально-виховного процесу залежить від психолого-педагогічних умов, правильно визначених шляхів розвитку та реалізації творчої педагогічної діяльності та особистісних якостей особистості студента.

Ще В.О.Сухомлинський підкреслював, що тільки творчий учитель здатен запалити в учнях жагу пізнання, тому кожному педагогові потрібно розвивати креативність, що є основним показником його професійної компетентності.

 

Обговоривши  шляхи формування креативного компоненту готовності майбутнього педагога до  інноваційної діяльності, учасники «круглого столу» ухвалили:

1.1.     викладачам ЦК філологічних дисциплін  продовжувати формувати креативний компонент готовності до інноваційної діяльності майбутніх вчителів через впровадження нестандартних педагогічних завдань, ситуацій, використання форм, методів і засобів навчання;

1.2.     планувати відкритті заняття, майстер-класи, педагогічні лабораторії  з метою розвитку креативного компоненту майбутніх педагогів;

1.3.     під час пробної та переддипломної практик проводити відкриті уроки, на яких студенти демонструватимуть використання елементів інноваційних технологій;

1.4.  викладачам ЦК філологічних дисциплін  співпрацювати з вчителями початкової школи з метою обміну передовим педагогічним досвідом;

1.5. активно поширювати власний  педагогічний досвід у наукових фахових виданнях і педагогічній пресі.

2. Голові ЦК філологічних дисциплін Лаголі І.М. продовжувати налагоджувати співпрацю з вчителями початкових шкіл м. Броди та Бродівського району з метою обміну досвідом   з використання педагогічних умов для розвитку креативних здібностей молодших школярів.

Переглядів: 22 | Додав: myroslav | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: