Воскресенье, 21.01.2018, 15:45
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2017 » Декабрь » 27 » Відпочиваємо навчаючись
00:47
Відпочиваємо навчаючись

    

       Чи можна поєднати приємне з корисним? Чи можна поєднати відпочинок із навчанням? І взагалі чи можливо  навчатися і одержувати від цього задоволення? На ці запитання тепер із впевненістю можуть відповісти студенти групи Ф-21, керівник Савчин Роман Олегович, котрі з 8 по 10 грудня проходили  лижний табірний збір у с. Тухля, Сколівського району, Львівської області.

       Сказати, що ми довго чекали цього моменту – нічого не сказати. Адже вже більше місяця ми жили лише цією поїздкою і ось день «ікс» настав. Переповнені радістю, ми окупували територі гуртожитку щоб розпочати свою мандрівку і саме тут ми зустрілися із нашими наставниками: Савчином Романом Олеговичем, Станкевичем Романом Івановичем та Топилком Богданом Ярославовичем. Їхні усмішки із самого ранку стали початком грандіозної події, яку, я в певнена, ми всі запам’ятаємо  на довго, а може і на все життя. Ми погрузилися в зручний автобус і вирушили в путь. Дорогою нас зустрічали прекрасні краєвиди, місцевість хаотично змінювалась даруючи нам можливість насолодитися всією її різноманітністю. Їдучи до своєї мети, сумувати не приходилося. Ми дружньо співали пісні, а також танцювали сидячий флешмоб.

               Довга дорога позаду  і ось нас уже зустрічає із усмішкою на обличчі пані Леся. Саме вона протягом трьох днів надавала нам теплі, затишні приміщення та смачно і сито годувала нас, за що їй низький уклін. Чи мали змогу ми відпочити після дороги? Ні… Все було заплановано заздалегідь. Приїзд. Поселення. Смачнющий сніданок і ми уже на території комплексу із лижами у руках. Починається те, задля чого ми сюди і приїхали. Починається навчання.

          Стройові вправи з лижами. Величезна кількість різних поворотів та лижних ходів і ось довгожданна мить: Богдан Ярославович та Роман Іванович ділять групу на дві половинки  і доки одна відпрацьовує усе різноманіття вправ з лижами, інша зігрівається спортивними іграми. Шквал емоцій, радість, сміх, доброзичлива атмосфера від наставників – це саме ті умови в яких навчання сатє тільки в радість. А скільки було падінь? Скільки невдалих рухів? Незлічити… Проте результат порадував всіх…. Адже, вже за невеликий період часу на лижах «стояли» всі…  Незчулися, як день добіг кінця.  Втомлені та надзвичайно щасливі ми зайняли свої теплі приміщення, аби трішки відпочити перед ще одним насиченим днем.

         День другий. Ранок. Доки сонце торкається своїми кволими промінцями вершини гір ми бадьоро крокуємо в столову,  щоб набратися необхідним запасом енергії для продуктивної праці.  А дальше без зайвих думок поринаємо  в коловорот подій.

          Ось ми на лижах відпрацьовуємо цілий комплекс вправ. Керівники практики акцентують увагу на правильності виконання, слідкують за кожним нашим рухом, дають поради, підтримують нас, одним словом, навчають.  Поруч з нами знаходиться Роман Олегович. Він намагається зафіксувати якомога більше цікавих моментів на плівку. Усміхнений, бадьорий, він зі всіх сил намагається підтримати нас, адже розуміє на скільки це важливо. А дальше обід, опісля якого ми вмощуємося у наший автобус, який нас щасливих везе до чогось нового, і нам, поки не відомого. І ось перед нами відкриваються двері чудвого музею присвяений воїнам УПА. 

            Екскурсовод цікаво і доступно   розповідає нам про експонати,   зібрані в музеї, більшість з   яких викопані ним власноруч в   околиці Тухлі. І на завершення   дає можливість зробити   надзичайно круті знімки. Знову автобус. Знову невідомий нам напрям  і перед нами у всій своїй красі хизується гірсько-лижний комплекс «Захар Беркут». Краса неймовірна. Радість і щастя витає довкола нас в повітрі. Можливість покататися на гірських лижах у підніжжі гори, де відведене спеціальне місце для початківців  (до цього навчання проводилося на бігових) дає новий ковток емоцій у наші серця. Жаль, що дні минають так скоро.

         Вечоріє. Ми змушені тримати курс до нашої бази. Думаєте так і закінчиться другий день? Як би ж то… По приїзді, маючи до вечері ще з добрі 2 години, ми розділяємос на дві групи. Одні йдуть відпочивати, а інші збираються, щоб зійтися у протистоянні в найбільш відомій психологічній грі сучасності «Мафія». Сама гра добре розвиває логіку, пам’ять, інтуїцію, увагу, мовлення, артистиз і т.д.  Правила гри надзвичайно прості, тому всі бажаючі уже після першої ж гри їх запам’ятовують. Роман Олегович бере на себе роль ведучого і понеслось. Море сміху, позитиву, радості та щастя затоплює наші душі. Сміялися так, що, мабуть, нас було чути на найвищу вершину Сколівського району. В такій атмосфері час пролітає митєво. Пора вечері.  А опісля, вже через якусь годинку часу веселий гомін української музики кличе нас на танцювальну дисотеку.  І саме вона завершує другий день нашої практики. Втомлені, перенасичені подіями, переповнені емоціями ми валимося на наші ліжка з думкою про  те, що ж чекатиме нас завтра. Ще мить, і ми віддаємося сну.

         День третій. Господарі частують нас сніднком, ми збираємо всі наші речі і виселяємося із наших «домівок».  Прощаємося, дякуємо. Нас радо запрошують приїздити ще, та проблема в тому, що ми і їхати звідси нікуди не хочемо, так би й залишалися тут. Але всі ми добре розуміємо, що теба. Тому обмінявшись усмішками  та теплими словами, обмінявшись запрошеннями ми вирушаємо в дорогу. Що приготували нам на сьогодні наші наставники  - ніхто не знає, але очікуємо з нетерпінням.Тепер вже їдемо по знайомому нам маршруту, їдемо на «Захар Беркут». 

          В дорозі ділимося на дві групи. Роман Іванович та Богдан Ярославовчи очолює першу. Вони відбирають студентів, які матимуть змогу разом із ними спуститися із  самої вершини гори. Обирають не всіх. Критерій один – на скільки впевнено студент почуває себе на лижах. Інша група, котру очолює Роман Олегович, складає свій план дій на цей день. На вершину піднімаємося всі разом. Описати всю красу, яка відкривалася із Захар Беркута просто неможливо. Це необхідно бачити. Спокій, омиротворення окутало наші серця. Зробивши чудові знимки ми розділилися. Богдан Ярославович та Роман Іванович із частиною студентів вирушили покоряти спуски, а всі інші на чолі із Романом Олеговичем, на тих же підйомниках вирушили вниз, щоб мати змогу відпрацьовувати вміння кататися на гірських лижах на гірці для початківців, котра розташовувалася в підніжжі гори. 

        Близько 4 години ми знову об’єдналися, щоб тримати курс додому. Емоції розривали нас. Ми ділилися враженнями від ще одного надзвичайного дня. «Ти бачив, як я гепнувся? Я так круто навчилася спукатися? Давайте поїдемо ще! Я не хочу додому! Скажіть, а в мене правильно все виходило?» і т.д. Автобус жив нашими історіями. Проте це тривало недовго, адже втома хилила нас на сон. Чи повірите ви, якщо я скажу що група Ф21 80% дороги додому проспала?  Я, думаю, що ні…. Але саме так все і було. Якщо відкинути зупинку на вечерю  та окремі технічні зупинки, то можна сказати, що проспали всі 100% дороги. Це говорить лиш про одне: поїздка вдалася на «ура». 

         Усе має свій логічний кінець. На жаль, добігла кінця і наша практика. За ці декілька днів ми переповнились емоціми за цілий рік. Що дала ця практика мені? Я навчилася кататися на лижах, краще засвоїли теоретичний матеріал візуально його сприймаючи – це із навчальної точки зору. Воно безумовно добре,  проте є і інша сторона. За ці три дні ми більше здружилися із групою та з нашим керівником. Ми стали одним цілим. Ми по-новому відкрили для себе і викладачів фізкультури Станкевича Романа Івановича та Топилка Богдана Ярославовича. Ми побачили, що навчання може бути цікавим, що воно може бути захопливе.  І найголовніше, ці три дні ми щасливо прожили  у колі близьких нам людей. Ці три дні подарували нам просто нейморвірні враження та спогади. Ці три дні ми ніколи не забудемо.

        І на кінець, хотілося би щиро, від усієї групи Ф21, подякувати всім тим людям які подарували нам ці чарівні миті, а саме: нашому керівнику Савчину Роману Олеговичу та керівникам лижної практики Станкевичу Роману Івановичу та Топилку Богдану Ярославовичу. Ми безмежно вдячні вам за все.

Сидоренко Тетяна, Ф21

  

Переглядів: 264 | Додав: momentslova | Рейтинг: 4.3/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: