Воскресенье, 21.01.2018, 15:45
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2017 » Декабрь » 28 » Листи фронту
01:31
Листи фронту

І ось момент оцей настав,

Коли усе сміється й плаче,

І на папері написав

Свої думки, й ожив неначе.

ЛітКлуб «Момент Слова»

 

«…Та поки ще від «градів» плаче небо,

Та поки постріли крадуть чиєсь життя,

Я пишу лист із думкою «так треба»,

Щоб він дав сили воїну добра…»

       Війна, море трагедій, хвилі суму, протиріччя спокою та холод, холод антарктидських плит, що став лінією розмежування нашої держави та осів у душах болем.

         Увечері 23 листопада в актовій залі педколеджу керівник ЛітКлубу "Момент Слова" Савчин Роман Олегович та керівник ЛітСтудії «Джерело» Поврозник Ірина Сергіївна спільними зусиллями спробували доторкнутись до наших душ.

      

       У світі є безліч проблем, ми щиро намагаємося перебороти їх, та коли приходить війна, раптом все змінюється. Всі проблеми, що були, стають мізерними і незначущими, а натомість приходить усвідомлення про цінність нашого життя, про вагомість наших дій, про необхідність вибору. Раптово спадає пелена ілюзій, яка була вміло вигаптувана засобами масової інформації, і перед нами постає реальна картина ситуації, що відбувається на нашій землі, у нашій Батьківщині. Тоді кожен і відкриває своє справжнє обличчя, адже саме в такий час маски руйнуються і лише правда стає тою рушійною силою, яка веде вперед. Одні виявляються зрадниками, інші ледарями, які лише вміють гарно говорити, інші в паніці біжать, підібгавши під себе хвости… Та є люди, котрі готові на все заради Батьківщини, заради неньки України та майбутнього її діточок. Ті, хто ціною власного життя готові боронити нас та спокій нашого життя. Герої.

        По правді кажучи, я навіть не очікувала, що їх виявиться в нашій країні так багато. Саме їм ми завдячуємо кожним днем. Дякуємо вам, солдатики, котрі живим щитом стали на лінію вогню… Дякуємо вам, волонтери, хто допомагав і допомагає вистояти в найскрутніші хвилини. Дякуємо кожному свідомому українцю, котрий вкладає частинку себе у розвиток нашої державності, у розвиток нашої волі, у світле майбутнє нашої Неньки. Дякуємо тобі, український незламний народе, що вистояв перед натиском підлого ворога. Дякуємо.

       «Листи фронту» - це засіб спілкування; це спроба доторкнутися до найболючішої теми сьогодення, аби пояснити, наскільки все серйозно; це спосіб ілюстрації того, що війна поруч і вона краде життя, вона приносить біль, вона ламає людські долі, забирає друга, брата, чоловіка, батька, сина… Вона забирає усе…

       Саме це і намагалися донести до глядачів емоційно та багатогранно, чуттєво і самовіддано, з трепетом в очах і серці студенти нашого коледжу. Не можливо було не плакати, не можливо було не відчувати, не можливо було залишатися байдужим. Дякуємо Вам за вечір на честь загиблих воїнів АТО.

      Не продавайте щирість, насолоджуйтесь нею; не продавайте сліз, бережіть їх; не беріть в займи чужі очі, ті неправильно бачать. Подаруйте собі нові цінності, переверніть все навиворіт. Варто почати відчувати. Варто почати жити. Варто почати боротися…

            Аби усвідомити усю глибину проблеми, в фойє коледжу можна було розгледіти виставку дитячих робіт - малюнки наших бродівчан та дітей-переселенців із далекого Сходу, котрі зобразили війну своїми очима.  Витвори шаленої щирості і суму.

          Проект "Треба жити". В рамках даного дійства 26 лютого 2017 р. відбулась конференція «Театр-форум - вирішення проблем пригнічених самими пригніченими» – підсумковий захід проекту «Треба жити» - переможця грантового конкурсу проекту «Українська регіональна платформа громадських ініціатив», що впроваджується ГО «Жіночі перспективи» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Виставка включала у себе малюнки, створені дітьми різних вікових категорій. Та сам вік, естетика  не займали основну роль, найважливіший критерій оцінювання лише один – щирість і почуття. Ініціативна група написання проекту -  Надія Манчандра, організатор та заступник Осійчук Надія Іванівна та громадська організація "Донбас. Інтеграція".

      Ось таким чином керівники літературних гуртків намагалися привернути увагу студентства та викладацького складу до проблеми сьогодення. І, як на мене, їм це вдалося. Шквал емоцій,  що вирував, проник у кожне серце, торкнувся кожної душі і випав думкою у скронях. А це вже немало значить…

Камінська Надія, Д21

 

Переглядів: 96 | Додав: momentslova | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: