Вторник, 09.03.2021, 03:43
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2019 » Март » 13 » Кожна дитина хоче і може вчитися
10:46
Кожна дитина хоче і може вчитися
"Кожна дитина хоче і може вчитися"[/b] - під таким гаслом пройшла педагогічна лабораторія з інклюзивної освіти на тему "Організація успішного навчання дітей з розладами аутичного спектру у США", організована волонтером Корпусу Миру К. Холстейн і головою ЦК іноземних мов О. Петрусь 05.03.2019р. у Бродівському педколеджі для працівників інклюзивно-ресурсного центру, вчителів та психологів Бродівського району, які працюють в школах з інклюзивним навчанням, викладачів педколеджу, вихователів дошкільних навчальних закладів з інклюзивним навчанням. Педагогічна лабораторія була ініційована директором інклюзивно-ресурсного центру Бродівського району Маголою Вікторією Олександрівною з метою вивчення досвіду роботи США у сфері навчання дітей з розладами аутичного спектру. Лабораторія проводилась на англійській мові, а український партнер волонтера, викладач англ. мови Петрусь О.В. забезпечувала спонтанний переклад. Загалом до роботи педагогічної лабораторії приєдналося 30 учасників.
Волонтерка Карсон Холсейн, яка працює у педколеджі з жовтня 2018 року, є спеціалістом з інклюзивної освіти із науковим ступенем магістра у сфері логопедії та досвідом роботи у медичній та педагогічній галузях, зокрема із дітьми з аутичними розладами. Отож, під час педагогічної лабораторії, Карсон наводила багато цікавих прикладів того, як на практиці проводиться навчання артистів з серйозними порушеннями мови та мовлення, які пристрої вони використовують для спілкування та навчання.
У педагогічній лабораторії також використані матеріали доктора наук Вірджинії Сіммонс, яка проводила навчання для волонтерів Корпусу Миру та їх партнерів у Києві, 6-8 грудня 2018 року. Організатори педагогічної лабораторії К. Холстейн і О. Петрусь пройшли відповідне навчання і отримали сертифікати.
Відповідно до змін до закону України "Про освіту" щодо доступу осіб з інвалідністю до освітніх послуг, затверджених у травні 2017 року, інклюзивні класи, які включають 1-3 дитини з обмеженими фізичними та інтелектуальними можливостями, можуть бути створені при будь-якій загальноосвітній школі. У Бродівському районі за програмами інклюзивної освіти зараз працює 8 шкіл, серед учнів яких є і аутисти. Декілька дітей з порушеннями аутичного спектру відвідує також дошкільні навчальні заклади. Отож, все більше дітей з особливими потребами отримують освіту у звичайних школах і це створює потребу у оволодінні вчителями новими знаннями та навиками роботи з різними категоріями дітей. Досвід США, які мають більш, ніж 40-річну історію розвитку інклюзивної освіти може біти корисним для розвитку інклюзивної освіти в Україні. Особливо актуальним питанням є навчання дітей-аутистів, оскільки у США в останні роки різко зросла їх кількість. Згідно з опитуванням американських центрів контролю і профілактики захворювань, аутизм діагностують у одного з 59 дітей в США, порівняно з попереднім роком відсоток таких дітей збільшився на 1,7%, передає Ukr.Media. Це також на 15% більше, ніж у 2016 році і на 150% у порівнянні з 2000-м роком.
З 2013 по 2017 рік кількість зафіксованих випадків аутизму в Україні зросла в два рази. Про це повідомляє Центр психічного здоров’я при МОЗ. За офіційними даними, в 2013 році розладами спектру аутизму страждала одна дитина з 11,7 тисяч дітей, а в 2017-му – вже одна з 5,6 тис.
Розлади аутистичного спектра – це сукупність розладів, які відзначаються дефіцитом спілкування та соціальної взаємодії. Це захворювання, пов'язане з порушенням соціальної адаптації людини, мовленнєвої функції, психічного розвитку.
Сучасне визначення розладів аутистичного спектра (РАС) як «поведінкового синдрому, що має біологічну основу (системні порушення розвитку мозку), походження якого пояснюється взаємодією генетичних факторів і факторів середовища», вперше було запропоновано й обґрунтовано М. Херберт (Martha Herbert) в опублікованому в 2005 р. аналітичному огляді (Розлади аутистичного спектра: фактори ризику, особливості діагностики й терапії) https://autism.ua/autyzm/autyzm-shcho-tse/
Розлади аутичного спектру мають дуже різноманітний характер та не утворюють єдиної картини щодо симптоматики і глибини порушень. Тому в даний час у світовій літературі використовуються термін «розлади аутистичного спектру», - РАС ( англ. autism spectrum disorder — ASD).
Аутизм, або РАС характеризується проблемами із соціальними навичками, повторюваною поведінкою, мовним та невербальним спілкуванням, навчанням та іншими індивідуальними відмінними рисами. Всі люди з аутизмом мають певні труднощі, але аутизм впливає на них по-різному. Тобто люди з РАС потребують різних рівнів підтримки.
Науковці наголошують, що всі люди з РАС навчаються і розвиваються. При належній підтримці люди з РАС можуть жити більш повноцінним життям за власним вибором.
Точна причина розвитку аутизму все ще невідома та вивчається. Люди з аутизмом ззовні часто не відрізняються від типових людей. Деякі батьки дітей з РАС часто стикаються з тим, що оточуючі думають, що їх дитина є неслухняною, має важкий характер. Тому так важливо інформувати суспільство про аутизм. Аутизм не залежить від виховання, соціального статусу, віроісповідання чи інших соціальних аспектів.
Інтелектуальний розвиток цих дітей досить різноманітний. Серед них можуть бути діти з нормальним, прискореним, різко затриманим і нерівномірним розумовим розвитком. Відзначається також як часткова або спільна обдарованість, так і розумова відсталість.
Узгоджена робота батьків та фахівців (робота команди) дуже важлива та є запорукою успіху навчання та сприяння соціальній адаптації дітей з розладами аутичного спектру.
Взявши курс на впровадження інклюзивної освіти, українські педагоги роблять важливі кроки в організації навчання дітей-аутистів.
На основі спостережень вчителів, спілкувань з батьками, для забезпечення успішного навчання дітей з розладами аутичного спектру в школах США розробляється індивідуальний навчальний план, спрямований на зміну особливої поведінки. Пріорітетним напрямком навчання є навчання в найменш обмеженому середовищі, у звичайному класі, серед однолітків відповідно до спеціально розробленого групою спеціалістів навчального плану. Навчання і вироблення навиків бажаної поведінки засноване на позитивних зразках. Навчальна програма та конкретні завдання з кожного предмета диференціюються за трьома напрямками: навчальне середовище (де і з ким відбувається навчання), процес (як організоване навчання) і зміст (що вивчається).
Класне середовище у школах США поділене на зони для індивідуальної, групової та ігрової чи предметно-практичної взаємодії. Широко застосовується маркування зон та навчальних ресурсів – написи, ілюстрації, етикетки, малюнки та символи. Ефективним компонентом процесу навчання є створення малюнкових графіків, розкладів, інструкцій.
Для дитини з аутичними порушеннями важливо, щоб навчальне середовище було впорядкованим, а інструкції чіткими, простими та поетапними. Це вносить впорядкованість у навчальну рутину, на яку вони краще реагують. Тому, в процесі навчання таких дітей широко використовується педагогічна технологія скаффолдингу (з англ. – риштування, опора).
Навчальний скаффолдинг це надання поетапної підтримки при виконанні завдань чи в процесі вироблення певних навиків дітям з вадами розвитку, в той час, коли для учнів звичайного класу достатньо лише пояснення чи просто підказки, яка, до того ж стає не потрібною, коли тип завдання повторюється.
Скаффолдинг дає можливість дитині розв’язати проблему, виконати завдання або досягнути цілей, які знаходяться за межами їх індивідуальних зусиль або можливостей.
Скаффолдинг передбачає детальні, покрокові інструкції, використання своєрідного алгоритму виконання певного завдання. З часом вчитель зменшує кількість підказок чи збільшує час між ними, стимулюючи дитину до самостійного виконання завдання.
АВА терапія (applied behavioral analysis - прикладний аналіз поведінки)–одна з ключових методик вироблення необхідних навиків у дітей з аутизмом у США.
Методика базуються на засадах поведінкового аналізу (antecedent, behaviour, consequence – передумови, поведінка, наслідок). АВА терапія має на увазі безпосередній взаємозв'язок поведінки з навколишнім середовищем. В основі методу лежить ідея про те, що будь-яка поведінка тягне за собою деякі наслідки, і якщо дитині наслідки подобаються, вона буде цю поведінку повторювати, а якщо не подобаються, то не буде. Діти з аутизмом часто схильні до проявів агресії. Аналіз передумов прояву певної поведінки і її наслідків допомагає отримати чітку картину взаємозв’язків та на їх основі розробити стратегії корекції поведінки чи шляхи вироблення певних навиків.
У роботі з дітьми-аутистами у США дуже важливим компонентом навчання є використання інформаційно-комунікаційних технологій, щоб сформувати елементарні навики, необхідні учням для отримання доступу до медіа-простору та спілкування у реальному світі. На першому етапі та у роботі з дітьми з важкими розладами можуть використовуватися низко-технологічні засоби, такі як малюнкові розмовники, де дитина показує, що їй потрібно, чи спеціальні дошки з малюнками. Також наявні і високо-технологічні засоби – пристрої, які говорять за дитину, наприклад Go Talk, з яким К. Холстейн має досвід роботи з двома учнями. Також наявні різні мобільні додатки, які можна завантажити на планшет чи айпад.
У підсумку, К. Холстейн наголосила, що важливо пам’ятати про те, що немає чарівних відповідей у інклюзивній педагогіці. Те, що працює з однією дитиною, може не працювати з іншою, те, що підходить для одного вчителя, може виявитись неефективним для іншого, і те, що працює одного дня, може не працювати наступного. Але, кожна дитина з аутичними чи іншими розладами хоче і може вчитися, головне – правильно організувати її навчання і надати необхідну підтримку.
Переглядів: 176 | Додав: olpetrus78 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: