Знаєте, перехожі сьогодні настільки заглиблені у власне існування, що не помічають тих дрібниць, які можуть допомогти перетворити власне життя у щось більше, ніж просто «існування». Якби кожен із нас постарався і доклав зусиль, можливо, і Україна би зараз не тріщала по швах.

Як щодо благодійності?  А ні, стоп, мабуть, це заголосно сказано, як щодо добра в подарунковому пакеті? За це не платять, і це не заради слави, це скоріше всього лише просто прояв людських почуттів, які варті уваги.  У зв’язку з (як би  це м’ягше  сказати) ситуацією на Сході, люди змушені покидати свої домівки  і відправлятись туди, де їм буде безпечно. У Бродах  таких сімей вдосталь.

Під час зимових свят усі хочуть відчути справжню новорічну атмосферу, тому 19 грудня  для таких діток і їхніх рідних група Д-11 в Будинку учнівської творчості за допомогою свого куратора Чижевської Ольги Юріївни і директора Будинку учнівської творчості Смаль Наталії Василівни вирішили поставити  п’єсу. Сумно, звичайно, це констатувати, але тепер часто і в театри не походиш, коли за вікном запах не то війни, не то перемир’я. Дівчата дуже переживали, адже сама п’єса, хоч і була для дітей, але все-таки повчального змісту. Потрібно було донести діткам, що в зимовий час треба берегти  природу, а саме: не рубати ялинку, яку через декілька тижнів потрібно буде нести на смітник. Знаєте, ці посмішки і вогні в очах ні з чим не порівняти, коли малеча так захоплено дивиться на тебе.

Після закінчення п’єси  батьки дітей–переселенців були щиро вдячні  як  директору  БТ, так і куратору групи Д-11 за ініціативу принести в їхній світ частинку любові і щастя.

Ну, що я можу, сказати: ми пишаємось тим, що студенти, які тільки поступили в коледж, уже  змогли власноруч залишити один  із перших слідів, і не абиякий, а гідний і вартий пошани!

                                                                                        Камінська Надія Д-11