Досліджувати та вивчати свій край неможливо без центру Галичини - славетного міста Львова. Гурток історичного краєзнавства спільно зі студентами групи П23  28 жовтня 2018р. здійснив незабутню подорож столицею Галичини.  З величезним захопленням пройшла екскурсія такими незабутніми містями як:

Підземелля Львова

Стародавні підземелля Львова зберігають історії і таємниці міста: деякі з них романтичні, а деякі моторошні...  Підземеллям Львова – понад 700 років, а їх довжина – перевищує 100 кілометрів. Стіни підземних лабіринтів пам’ятають королів, ченців, закоханих, лицарів, простих городян, які ховалися тут під час воєн і багатих львів’ян, які приховували під землею скарби. Тут до сих пір знаходять гробниці, золоті монети, антикварні меблі і старовинну зброю. Кажуть, що в темних склепах можна зустріти і привидів.

Вважається, що підземелля монастиря ордену Домініканців – це залишки палацу князя Льва, який стояв тут у XIII столітті.

Тут можна побачити  келії ченців і зал катувань, дізнатися, які способи тортур застосовували львів’яни в середні століття і як шукали відьом.

Найдовші і найзаплутаніші підземелля Львова знаходяться під храмом Петра і Павла. Частина з них колись використовувалася як крипта (місце поховання). Також тут знаходилася єзуїтська колегія.

У підземеллях ви побачите саркофаг архієпископа, кришка якого за однією з легенд була відсунута зсередини …

Копальня кави

За легендою, кава у Львові — ні що інше, як корисна копалина, яку видобувають так само, як вугілля чи торф. В підвальних приміщеннях власники кав'ярні створили унікальну атракцію — єдину в Україні кавову шахту із унікальним нетрадиційним львівським способом видобування кави, де кавові зерна ростуть на деревах. Кава у Львові знаходиться глибоко в землі. Для видобування цієї кави в підвалах будинку сконструйовано шахтні елеватори, прокладено залізничні рейки, по яких вагонетки транспортують каву до спеціальних жорен, де її розмелюють.

Аптека-музей

Це найстаріша аптека в Україні, а також тематичний Музей фармації. Експозиція музею охоплює ряд кімнат, внутрішній дворик та підземні приміщення, де можна побачити макети давніх аптекарів в процесі роботи, приміщення для зберігання вин з величезними бочками та почути ряд цікавих історій.

Палац Потоцьких

Шикарна триповерхова будівля з мансардами, виконана в стилі французького класицизму.

  Парадний вхід оформлений арочним портиком з ліпниною та  колонами.  

На першому поверсі розміщені парадні зали для прийому гостей, в оформленні яких широко використані ліпнина, позолота, різнокольоровий мармур, цінні породи дерева, розпис. З вулиці на подвір'я ведуть парадні монументальні ворота.

На другому поверсі знаходиться картинна галерея, представлена багатьма митцями свого часу.

До 1879 року тут знаходився великий міський парк. Вже наприкінці XIX — на початку XX сторіч навколо палацу Потоцьких збудували цілу низку багатоповерхових будинків, частина з яких виходила передніми фасадами на вулицю, а тильними частинами в сторону палацу.

Будинок вчених

Красиве скульптурне оздоблення фасадів виконане австрійськими  скульпторами, різьблений дерев'яний інтер'єр.

Інтер'єри будівлі часто використовувалися для кінозйомок, в тому числі для фільму «Д'Артаньян і три мушкетери» і саме тут по сходах д'Артаньян піднімався до кардинала для партії в шахи.

Архикатедральний собор Святого Юра

Собор Святого Юра  є  найкращим бароковим храмом Львова, вершиною барокового мистецтва столиці Галичини.

Відвідавши Львів, ми зрозуміли, що для його мешканців собор Святого Юра – це щось більше, ніж просто храм. Це ціла епоха в житті Львова, яка гармонійно розташовується на високому  пагорбі,  підкреслюючи  його велич.

Майстерня шоколаду

Львів ще з середньовіччя славився «добрим солодким», а вже у ХІХ столітті шоколад зі Львова експортувався до всієї Європи.

От і ми завітали на чарівну формулу львівських солодощів, як створили нам чудову атмосферу «солодкого життя», на обличчі  з’являється усмішка, нестримні емоції, особливо коли вони з любов’ю та ще й зі Львова.

А закінчили ми наше дослідження духовним збагаченням, відвідавши виставу «Гуцульський рік»  у драматичному театрі  ім. М. Заньковецької.

За автором твір має визначення як «етнографічне представлення в IV діях». На сцені перед глядачем  відбувається  містерія з гуцульського життя упродовж року, створена на основі найзначніших ритуальних дійств (Святий вечір-Коляда, Великдень, весілля, похорон). Унікальний та неповторний світ гуцульського краю ми побачили завдяки костюмам, художньому оформленню, багатому фольклорно-пісенному матеріалу та головне – акторській закоханості у гуцульську тематику.
Самі ж образи головних героїв є втіленням природного бажання людини жити в злагоді з собою, Богом та людьми, мати мир у власній душі та спокій у серці.
Спостерігаючи за життям і побутом гуцулів, сам Гнат Хоткевич зауважив, що вони прекрасні актори і тоді йому спало на думку: “А що, як гуцула та показати всьому світу!?”…

Незабутні зустрічі, феєричні враження, бажання ще раз і ще раз повертатись у Львів.

                                       Керівник гуртка  історичного краєзнавства,

курсовий керівник групи П23 Косовський С. В.