Среда, 26.09.2018, 03:55
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2018 » Июль » 2 » Час для мрії
21:16
Час для мрії

І ось момент оцей настав,
Коли усе сміється й плаче,
І на папері написав
Свої думки, й ожив неначе.
ЛітКлуб «Момент Слова»

       Чи збуваються мрії?  Дивний початок для статті, погодьтесь,  але чомусь саме так захотілось розпочати свою розповідь про надзвичайну подорож до столиці. З чого все почалося, уже  й не пригадаю, але точно знаю, що цьому передував пошук конкурсів, пошук нових можливостей, пошук нових пригод. Так уже склалося, що учасникам  ЛітКлубу «Момент Слова» (керівник Савчин Р.О.) ніяк не сидиться на місці, та чи погано це?

           Перебуваючи у постійному русі, ми натрапили на Міжнародний мультимистецький конкурс «Молода КороНація»-2018. Чи були ми впевнені у перемозі? – зайве питання. Міжнародний конкурс, засновниками якого стали Тетяна та Юрій Логуші, Київський Палац дітей та юнацтва, Київський університет ім. Бориса Грінченка, конкурс, який проходить під патронатом Міністерства освіти та науки України, за підтримки Департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА,- це надзвичайно висока вершина, яку, я думаю, бажають здолати сотні охочих, серед яких і з’явилися студенти нашого коледжу. До слова, цьогоріч кількість учасників перевищила позначку 700, а географія охопила всю Україну.

       Давайте ж пригадаємо один чудовий день,  день який запалив нове сузір’я талановитих авторів, котрі уже вписали своє ім’я великими літерами, як мінімум, у історію «Молодої КороНації».

           14 червня. Сідаємо у нічний потяг і рушаємо. Попереду невідомість, яка бентежить думки. Заснути важко, та все ж сон здобуває перемогу і огортає нас своїми обіймами.

       9 ранку. Київ зустрічає гостей. Ну що ж, поїхали?

​​​​​​​    Добираємося до місця призначення, аби з’ясувати всі деталі. Нас радо зустрічає координатор проекту «Молода КороНація» Максименко Лілія Олександрівна і надає перші настанови. Ще досі не віриться, що ми у Києві. Що ми учасники цього дійства. Реєструємося і потопаємо у різноманітті заходів.

​​​​​​​            Потрапили на майстер-клас по виготовленню мініатюрних книг. Зробили собі декілька. Прогулювалися Києвом, краєвиди якого не залишили нас байдужими. Побували біля пам’ятного знаку жертвам голодомору. Прогулялися територією Києво-Печерської лаври. Зробили декілька пам’ятних фото біля Верховної ради, біля Будинку з химерами та біля Адміністрації Президента. Завітали до Будинку Національної спілки письменників України, де мали можливість прогулятися  розкішними залами старовинної будівлі, поспілкуватися із членами НСПУ. Нас радо прийняв у своєму кабінеті голова НСПУ Михайло Сидоржевський і відповів на усі запитання, що цікавили нас. Чесно кажучи, ми не очікували такого теплого прийому. Як виявилося, творчі люди надзвичайно відкриті у спілкуванні, а слова їх переповнені мудрістю. Ми охоче приймали поради, що лилися з їхніх вуст, і щиро раділи можливості стати частинкою творчого життя України.

​​​​​​​               Час повертатися до Київського палацу дітей та юнацтва. Саме тут і проходитиме нагородження. 15.00 – проходимо інструктаж. Ближче знайомимося із присутніми переможцями. Спілкуємося. Разом із Тетяною Логуш, співорганізатором конкурсу, та іншими переможцями садимо алею із молодих дерев.

​​​​​​​       Час невпинно біжить. Зробивши декілька фото, ми поспішаємо зайняти свої місця у розкішному залі. Перші звукові ефекти, перший виступ. Початок закладено. Ми вбираємо у себе усе різнобарв’я номерів, які, безумовно, чарували нас. І ось ця хвилююча мить. Номінація «Кращий віршований твір. Діти для дітей». Середня вікова категорія. Переможцем оголошується Банга Іванна (П11). Емоції лавиною накривають з головою. Сказати, що серце виривалося із грудей, – це, повірте, нічого не сказати. Сльози радості мерехтять на очах і відображають всі почуття. Мрії збуваються! Варто лише боротися за них, вірити в них, жити ними. Цікавий факт: вірш, який приніс перемогу, називається «Час для мрії». «Час для мрії» здійснив мрію. Це надзвичайно круто. Може справді, як корабель назвеш, так він і попливе?

 ​​​​​​​       Втомлені, перенасичені подіями, знайомствами, спілкуванням, ми прямуємо радісно на вокзал. Адже все, що має початок, – має і кінець. Та чи кінець це? Я щиро вірю, що це лише старт і Іванка ще не раз подарує нам свою чарівну усмішку як переможниця багатьох конкурсів. Цього я їй і бажаю. Будь впевнена в собі. Працюй над собою. Нехай ця перемога не стане причиною творчого відпочинку, а лише додасть сили для саморозвитку, самовдосконалення та надзвичайно важкої праці над собою, адже без цього відсутній прогрес.

Нових злетів! Нових перемог! 

ЛітКлуб «Момент Слова»

«Час для мрії»

З дощем під руку тихою ходою,

В калюжах розгубивши всі сліди,

Іде бабуся, в торбі з добротою

Несе сріблинки, виткані з води.

 

Летить позаду вітер, мов на крилах,

Наздоганяє тиху пісню злив.

Бузок, давно напнувши всі вітрила,

Гаряче літо з сумом переплив.

 

А кава, зачепивши струни серця,

Грайливо так співає холодам:

"На мене, любі, прошу вас, не сердьтесь,

Але я літо більше не віддам!"

 

А бабця й дощ, засмучений і сірий,

Несуть нам так багато насолод:

Це час, який відведений для мрії,

І щастя невеликий епізод.

​​​​​​​

Переглядів: 125 | Додав: momentslova | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: